Панкратіо́н — відроджений давній олімпійський вид єдиноборства. Слово «панкратіон» (грец. pan «усе»; грец. kratos «сила, міць») походить від назви бойового мистецтва, уперше включеного до програми Олімпійських ігор Давньої Греції в 648 році до нашої ери.
Історія
Панкратіон, що є синтезом боротьби і кулачного бою, має давні історичні корені. Містечко Олімпія, у мальовничій долині ріки Алфей, у підніжжя священної гори Олімп, стало місцем проведення давніх Олімпійських ігор. З єдиноборств біля програму античних олімпійських ігор входили боротьба, кулачний бій, а починаючи з Олімпіади 648 до н.е. і панкратіон. Панкратіон починав свої змагання на 4 день Олімпійських ігор, будучи найважчим і найоригінальнішим змаганням. Тому переможці Олімпійських ігор у панкратіоні ставали національними героями. Методика підготовки бійців, створена в панкратіоні, перейшла в давній Рим, де з нею познайомилися давні гальські та німецькі племена. Знання панкратіону через війська Александра Македонського, що завоювали Персію і дійшли до Індії, задовго до нашої ери було занесено в ті самі місця, звідки через кілька століть Бодхидхарма відправився в Китай.
Панкратіон, мабуть, найбільш оригінальне і найбільш важке змагання давніх олімпійських ігор. Сутність цього виду спорту полягала в проведенні двобою двох неозброєних атлетів із застосуванням прийомів боротьби, ударів руками і ногами, больових захоплень, удушень. Борці не використовували ніякого захисного спорядження. У цьому змаганні греки бачили відмінний засіб підготовки юнаків до рукопашного бою під час воєн. Переможці в панкратіоні ставали національними героями. Кращі дівчата Греції удостоювалися честі увінчати переможця Олімпійських ігор лавровим вінком.
І все-таки жорсткі умови проведення двобоїв приводили до великої кількості травм, що загрожують здоров'ю атлетів. З цієї причини давньогрецька боротьба панкратіон не збереглася до наших днів у первозданному вигляді.
Відродження панкратіону
Двобій, що прийшов до нас із глибини століть, із програми давніх Олімпійських Ігор, панкратіон переживає нині другу молодість. Відроджуваний вид боротьби безпечніший свого давнього попередника. Двобої в ньому проводяться з використанням легких, зручних і надійних захисних пристосувань, у значній мірі понижуючих травматизм. При цьому суть боротьби залишається незмінною. Атлетам дозволяється застосовувати практично весь арсенал технічних дій боротьби вільної, греко-римської, самбо, дзюдо, східних єдиноборств, боксу і кікбоксингу. З метою відродження на новій основі, відповідно до сучасних реалій і вимог до спорту XXI століття, а також включення панкратіону в Олімпійські ігри, була створена Всесвітня Федерація Єдиноборства панкратіон в Афінах (Греція) (англ. WPAF). Працюючи в тісному співробітництві з Міністерством по спорту і Міністерством освіти та релігії, WPAF розробила програму відродження панкратіону як Олімпійської дисципліни. У рамках цієї програми з 25 по 30 серпня 2002 року в Калаврита (Греція) WPAF запросила представників з усього світу з метою проведення семінару і видачі сертифікатів на офіційне представництво. На семінарі були присутні представники США, Канади, Мексики, Франції, Італії, Португалії, Австралії, Ірану, Литви, України і багато хто інші. На заключній церемонії був присутній Міністр спорту Греції, що і вручив сертифікат офіційного представника в Україні віце-президенту Мандрику Олександрові. Також було запропоновано, використовуючи офіційний дозвіл WPAF, зареєструвати Федерацію панкратіону України (UFPA).
У такий спосіб наприкінці ХХ століття панкратіон продовжив свій розвиток у формі різних модифікованих чи неструктурованих систем рукопашного бою: UFC в США, PRIDE у Японії, вале тудо в Бразилії і т. д.
Починаючи з 1995 року, панкратіон одержав свій розвиток в Україні, так у жовтні 1995 року був проведений перший Чемпіонат України по панкратіону в Харкові. Потім у листопаді 1996 року перша збірна команда України брала участь у Чемпіонаті світу з панкратіону в Москві.
Здоровий інтерес глядачів, спонсорів і спортсменів викликає організація і проведення двобоїв по панкратіону в Україні. Такими турнірами стали «Київський діамант» і «Ялтинский діамант», що з 1999 року систематично проводяться в Києві і Ялті відповідно.